Темна ніч, дітей колиска
І ніжна пісня материнська,
Сплять немовлята, тільки мати
Не може чи не хоче спати.
Вона до Бога руки склала,
В молитві всіх святих призвала,
Щоб вони дітей оберігали,
Щосекунди пильнували.
І де б ці діти не ходили,
Від злого лиха боронили,
Щоб смерть ніде недоставала,
Щоб не гналась, не здоганяла.
І ще просила мати долі,
Здоров’я, як у дуба в полі,
Сім’ї міцної, як граніт
Іще прожити сотню літ,
І ще просила щастя в Бога,
І щоб із вдачею була дорога
Й достатку в домі повна чаша
І завжди із маслом каша.
Щоб діти, як це має бути
Ніколи не змогли забути,
Батьків своїх і свою кров,
Хто дарував лише любов.
Ще серця доброго просила,
Щоб помагали всім, добро це сила,
Щоб не держали діти зла…
Просила мати, як могла.
Щоб не забули Бога прославляти
У труднощах Його питати,
Бо Він один тебе не зрадить
Й поганого Він не порадить.
І ще просила мати шани,
Коли помруть, щоб пам'ять мали,
Щоб покрашені були хрести,
Щоб були видно діточок сліди.
Багато ще чого просила мати,
А під ранок пішла спати
Втомилася вона, сплять діти
Знов прийде ніч і час молитви.
Ідуть роки, роки минають
Біля хрестів квіти буяють,
Вже й колихають дітей діти,
Щоб життя інше замінити.
Темна ніч, дітей колиска
І ніжна пісня материнська,
Сплять немовлята, тільки мати
Не може чи не хоче спати.
сердечно написано. 
