Білий птах на моїм підвіконні
З-поза ранку співає пісні...
Знов самотньо у ночі безсонні
Чую співи його голосні!
Чом ти тужиш, чом плачеш, пташино?
Твоя пісня - з надривом струна!
Чи у тебе немає родини?
Чи твій жаль - то розлуки вина?
Потім я, мов з туману виходжу,
То не пташка, то - серце квилить...
Йому гірко і тісно по ночах,
Вдень не чутно, як стогне й болить...
Чим зарадити серцю, о Боже?
Наполоханий, зранений птах
Ще у небо злетіти не може…
Дух у розпачі, хаос в думках...
Засинаю від сліз і від втоми,
Лиш у сні бачу інші світи...
Де щаслива, бо знову удома...
В тіні Господа крил золотих!
23.09.2012 м.Вишгород
