Твої цілунки, ніжна казка,
Моє ти горде і крилате диво.
Й твоя повік фактурна ласка,
Це не забудь, бо все кмітливо.
Трояндою, ще падати до ніг
Для тебе все, тобою жити.
Лишень цінити все б ти міг,
І пташкою на пристані тужити.
Незвідані дороги у життя
Зігзагами блукаємо в тумані.
Моє ненавчене буття...
І все, як в новому романі!
