Повний місяць — чудо небесне!
Він чекає поки світ воскресне:
щоб спокійно поспать уночі,
ну а вдень смакувать калачі.
Уже дві тисячі років чекає
й розчарування у собі тримає.
Спостерігає за людством й мовчить.
Лиш вовкам частенько сичить,
Які в свою чергу відповідають
й заспокоювати місяця мають.
Чому? А хто, крім вовків
Живе поряд з ним стільки віків:
Не міняється, не шкодить планеті,
не руйнує її і живе у наметі...
Надіюсь, мрія місяця здійсниться,
І у нас совість прокинеться.
