гори, гори.. гори, щоби не тліть.
гори щодня, а краще і щомиті.
гори, щоб через призму всіх десятиліть
твої слова були прості й умиті.
гори для нього і дарма..
дарма, що він не бачить твого тління.
нехай між вами буде ширма і юрма.
нехай не чує він вночі твого моління.
гори.. бо буде такий день,
коли його вогонь твій зацікавить.
і в тихий час, у тиждень, просто будень,
ти будеш лиш для нього, тільки в мить.
в ту мить, котрою мріяла і марила,
котрою жила всі роки.
і в нього, у котрого так відчайдушно вірила.
котрому присвятила всі свої рядки.
