Обвітрені губи знесніжених вулиць
Цілують запалені очі маршруток.
І сіра святковість чужих перехожих
Уламками іграшок мріє забутись.
А вічно зелена приреченість, знову,
Руками гірлянд знайде шиї ялинок;
Відтінок майбутнього в кольорі неба
Знімає останні питання про зміни.
Повітрям в легені впливає байдужість,
Не дуже вже й треба від тебе дарунків.
Я маю всю ніч й буду спрагло ловити
Знесніжених вулиць сухі поцілунки.
