Обвітрені губи знесніжених вулиць
Цілують запалені очі маршруток.
І сіра святковість чужих перехожих
Уламками іграшок мріє забутись.
А вічно зелена приреченість, знову,
Руками гірлянд знайде шиї ялинок;
Відтінок майбутнього в кольорі неба
Знімає останні питання про зміни.
Повітрям в легені впливає байдужість,
Не дуже вже й треба від тебе дарунків.
Я маю всю ніч й буду спрагло ловити
Знесніжених вулиць сухі поцілунки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3609
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.10.2005
автор: женя стінкі