Руки запустила в волосся,
Вдихнула твій одеколон…
І враз по шкірі пройшлося
Термітів отих цілий полк.
Відчула твій дотик до тіла,
До шиї, руки та спини.
Я так вигинатись не вміла,
А тут наче струнка в мені.
Дивилася в очі й тонула,
Відчула бій серця гучний…
Щось тихе та ніжне почула
Й застигла у хватці міцній.
Повітря вже не вистачало,
На скронях – краплинки вогню,
Так соромно ми цілувались,
Ти стис міцно руку мою…
…Пройшов жар… я вже не хворію…
Це лиш гарячковий синдром.
Лиш пам`ять в мені попеліє…
…Яким же солодким був сон…