Хто б ти не був ,
Згадай хто ти є,
Чий би голос не чув,
Слухай серце своє.
Пам’ я тай про надію
Що у ньому живе
Вона буде горіти,
Доки віра не вмре.
Не кидай свою мрію
І дійди до кінця,
Бо я в тебе вірю,-
В тебе доля митця.
Ти не думай що легко буде тобі
Бо справжнє щастя пізнається в біді.
Здобувай перемогу на своєму шляху
Не чекай допомогу як єдину весну.
Змінюй світ на краще
В якому ти живеш
Невже ти ще людино за течією пливеш?
Ти не будеш існувати
Не дібравшись до мети,
Перестань в собі шукати
Те, що змушує піти.
Піти і склавши руки,
Залишитись при собі.
Та це лише причина
Щоб від страху утекти.
Не чекай тієї долі,
Доки прийде сама
Твори в своєму колі
Коли буде зима.
Читай між рядків
Якщо сам не зрозумів
І спробуй вловити
Суть несказаних слів.
Якщо ж тобі повітря
Не вистачає в грудях
Знаходь в собі причину
А не причину в людях.
Зумій протоптати незвідану дорогу
Не до батьківської хати
А до власного порогу.
Кожен робить свою справу
А я не кину перу
І пишу не останню
Хто ж тоді буде творити добро?
