Краплею за краплею дощ напуває,
Спраглі від сонця трави в оксамит убрані,
Після дощу, ох, які вони духмяні...
Земля життєдайну силу в себе вбирає,
Безцінний скарб від жаги...Краплі жадані.
В нутро, в саме єство волога стікає,
Щоб росли хліба-жита, теплом обігріті,
Й колосилися любов'ю оповиті...
Молитвами за землю цю, небо подбає,
Земля ж бо ця для нас, кохана, святая.
Щоб квітнули луки маками-волошками,
Поля городиною, дуже смачною,
А ліса, піснею розлилися гучною...
Щоб їли ми щастя діжками-ложками
В Україні...Щоб розквітла країна знову!
Щоб росли хліба-жита, теплом обігріті,
Й колосилися любов'ю оповиті...
Щоб квітнули луки маками-волошками,
Поля городиною, дуже смачною,
А ліса, піснею розлилися гучною...
Щоб їли ми щастя діжками-ложками
В Україні...Щоб розквітла країна знову! -дай Боже,щоб так щедро родила наша свята земелька! Так життєдайно.