Спека спала - я знову "писака"!
Знову ручка в зубах і блокнот у руці.
"Міша, те шо ти пишеш - це сра..."
Міші пофіг. Він пише - відстаньте усі.
Скоро листя осиплеться долі
Мертвим саваном вкриє усе
Сплять дерева засумлені, голі -
В снах чекатимуть кращої долі;
В посивілому вічному морі
Грім далекий мій всесвіт трясе.
Скоро згаснуть багаття купальні
Запах літа - вкрадуть журавлі.
На старій посірілій Землі
Сміх дитячий змарніє в зітханні.
Скоро осінь.. а далі зима.
Може холод поверне нам душі?
Може сніг врятувать від згнивання
Наші богом полишені туші?..
Тихий вітер лоскоче по скронях
Промінь літа прощатись спішить
На моїх завеликих долонях
Кошенятко - сліпе іще - спить.
Гріє руку.. не треба і літа.
Осінь, зИми? Байдуже мені
Хай лиш буде маля моє сите
Хай лиш тихо воркоче у сні.
(Спи, дитино, засинай,
Ду-ду-ду, баю-бай.
Карі очка закривай,
Ду-ду-ду, бай...)
