Знову занадто нестримно,
Ще відчуваю я пульс,
Знову невчасно, хвилини,
Ти почекай, я живу.
Знову так боляче, сіро,
Та ти не бачиш, іду,
Весело було й так гірко,
І все життя у пітьму.
Грайся, в очах ніби срібло,
Серце розтане від рук,
Душу забрала ти гідно,
Та повернула чужу.
Що ти любила, казала?
Я не живу, тільки час,
Ти мені знову брехала,
Все зветься просто це «Фарс».
Мріяв, кохав, я змирився,
Ти не обрала, прошу
Дай ще всього лиш хвилину,
Виведу пульс в частоту.