Мальва шукала постійно собі пригод, розмальовувала стіни своєї хатинки кольоровими шматочками крейди, зображуючи різних дивних тваринок, то комбінацію вовка з зайцем, або мавпоподібного слона, також вона любила воду, і практично біля неї протікало чисте джерело, яке навіть у дуже спекотне літо було прохолодним, Мальва піднімала своїми маленькими ручками з дна камінці і акуратно складала їх, формуючи гладеньку стінку, і надбудовувала явно химерні барикади. Вона сміливо заходила у воду, оскільки вона була настільки прозора, що сонечко своїм промінням просвітлювало її наскрізь. Вона попросила батька зробити їй «тарзанку», і з веселими криками вона стрибала в воду, і джерело з веселим дзюрчанням весело брало її у свої освіжаючі обійми. Час летів радісно, легко і невблаганно…
Також у її щоденні пригоди входила прогулянки по лісі, вона блукала по ньому, вишукуючи найрізноманітніші рослини, дерева, одного разу їй повезло побачити нору лисиці, вона наблизилась до неї, і почула несміливий писк і побачила червонувато – риже хутро лисенят, вони повилізали до неї, і почали принюхуватись, вона від захвату і здивування втратила усі реакції, і знаєте як це буває в дітей завмерла від такого неочікуваного щастя (суто для неї), і простягнула до них ручки, і відчула як теплі язички торкаються її шкіри, це було приємне, тепле і трішки лоскотне відчуття… Вона вернулася додому, в роздумах, що ще обов’язково навідається туди ж…
