Промовляв дідусь до Фросі:
- Не длубайся, Фросю, в носі.
Але Фрося не зважала,
Далі в носі долубала.
А дідусь гидливим вдався,
Розлютився, розкричався,
Здужав дівку, міг ще досі
І обрізав пальці Фросі.
Зараз Фрося та зі смутком
В носі длубає обрубком.
Чуй, що кажуть старші люди,
Бо не впхнеш ніщо й нікуди.
Оригінал твору
Dziadziuś
Prosił dziadziuś miłą Gosię:
- Miła Gosiu, nie dłub w nosie.
Ale Gosia nie słuchała,
Tylko w nosie wciąż dłubała.
A dziadziuś był obrzydliwy,
Więc wpadł nagle w gniew straszliwy.
I po krótkiej z Gosią walce,
Obciął tej gówniarze palce
Teraz Gosia z wielkim smutkiem
Dłubie w swym nosku kikutkiem.
Morał: Kto nie słucha dziadzi,
Ten już nigdy nic nie wsadzi.
