Теплому вітру і ясному літньому сонцю
Руки свої і лице, сміючись, підставляю.
Спечному полудню навстріч відкрив я віконця
І з насолодою запахи літа вдихаю.
Радий життю, я ловлю всі промінчики світла,
Струменів ніжних повітря торкаюсь омани.
Теплом насолоди вдосталь надійно зігрітий,
Від смакування земного життя просто тану.
Можливо, і справді на небі більше спокуси?
Стверджує хтось, що воно так і є, із сумлінням.
Та не вини мене, Боже, в гріхах неминучих,
І пробачай: я земним упиваюсь тяжінням.
Перекладено з Вал. Присяжної.
Вал. Присяжная
***
Тёплому ветру и яркому летнему солнцу
Руки свои и лицо я, смеясь, подставляю.
Знойному полдню навстречу раскрыла оконца
И с наслаждением запахи лета вдыхаю.
Радуясь жизни, ловлю я все лучики света,
С нежными струями воздуха соприкасаюсь.
Так наслаждением этим надежно согрета,
Что от вкушения жизни земной просто таю…
Может, и вправду на небе побольше соблазнов?
Кто-то твердит, что оно так и есть, без сомненья.
Но не вини меня, Боже, в грехах самых разных:
Просто земное сильнее влечет притяженье.
