Збігнєв Герберт . Напам’ять (переклад з польської)
(збірка "Подвійне дихання")
1.
Вивчити Тебе напам’ять
а потім
бути добрим батьком
Твоїх обрисів
З потиску долонь
немов з веретена
випрясти Тебе
лінія за лінією
Замкнути очі
відректись від світу
аби здобути зникаючий рух
котрим обіймаєш мене
як полум’я свічі
2.
Голова тріпоче пухната птах
присів на мить й відлетить
Шия верхівка інструменту
просіює музику крові
найніжніше тепло
Тому й почепив на неї
бурштинове сердечко
дешевий медалик кохання
у нім пухирець повітря
де поселюся
якщо ж по смерті
врятований буду
3.
Час просвітлює пам'ять як кліше
блякнуть виразні форми
лінії далекі як континенти
вода залива
Стукати ще в пам'ять
як по спасіння двома лініями
по яких пливе пливе жаль
і залишає в куточках губ
смак мигдалю
Твоїх очей
_____________________________
Na pamięć
1.
Nauczyć się Ciebie na pamięć
a potem
być dobrym ojcem
Twoich kształtów
Z ucisku dłoni
jak z wrzeciona
wysnuć Ciebie
linia po linii
Zamknąć oczy
wyrzec się świata
by zdobyć znikomy ruch
którym osłaniasz mnie
jak płomień świecy
2.
Głowa trzepoce puszysta ptak
na chwilę usiadł i odleci
Szyja jest szczytem instrumentu
przesiewa muzykę krwi
najczulsze ciepło
Dlatego na niej zawiesiłem
bursztynowe serduszko
tani medalik miłości
w środku pęcherzyk powietrza
w którym zamieszkam
jeśli po śmierci
zostanę zbawiony
3.
Czas przesiewa pamięć jak klisze
wiotczeją ksztalty napięte
linie dalekei jak lądy
zalewa woda
Кołtać jeszcze do pamięci
jak o ratunek o dwie linie
po których płynie płynie żal
i pozostawia w ust kącikach
smak migdałowy
Twoich oczu