Україно ! Ненько рідна !
Чому ти спину гнеш в кайданах , бідна ?
Де дочки і сини твої ,
Де воля , за яку боролись ми ?
Де правда ? І чому з колін піднятись
не змогла ти , ненько ?
Болить, щемить твоє серденько
За долю дочок і синів,
Що сіють між собою лише гнів.
Де воля ? Де краща доля ?
Де правда ? І чому ми досі
Говоримо про те , які ми всі хороші ,
А волю тобі дати не змогли.
Не стало сили , забракло духу у народу
Боротись за твою джерельну воду.