Мій край чарівний й неозорий,
Поля, гаї, луги й ліси…
Несуть води свої прозорі
Дзвінки ріки, ставки і струмки.
Я люблю своє рідне Поділля -
Батьківщину маленьку свою.
Люблю шум зеленого гілля,
Дзвінкі співи рясного дощу.
Люблю тата і маму рідненьку.
Дали вони віру й надію мені.
Щире дякую, татку і ненько,
Що зростили мене на цій родючій землі.
Я люблю щиру пісню троїсту,
Що не вмерла в буремних роках.
Люблю матінку - Україну барвисту,
Що не згине в століттях й віках.
Я люблю своє рідне село
І людей, що проживають у ньому.
Люблю сонця проміння й тепло,
Люблю стіни рідного дому.
Я люблю, отже живу,
Я люблю, отже співаю,
Я люблю Україну свою
Й рідну пісню рідного краю.