Тяжко повірити в зраду,
Тяжко її пробачати.
Так тяжко втратити друга,
якого навчивсь цінувати.
Забути невдале кохання,
Забути обійми тісні...
Але нам так легко робити
Боляче іншим "таким ж ".
Ми маєм лишень на увазі
Тільки цілі свої!
Вони ж такі дріб*язкові,
Але для нас головні!!!
Душа кричатиме криком,
А серце у грудях вмира..
У того,
Хто скаже не правду,
Що з ним таке не бува!
Так може пора нам змінитись?
Забути образи старі...
Навчитися знову любити...
Як було колись на Землі!...
