Не треба слів, бо очі все сказали
вони неначе дзеркало думок,
єдиний порух губ коханих,
а очі вже пішли в танок.
Відкриють все, кохаєш, плачеш,
чи пестишся неначе янголя,
чи злишся може, чи страждаєш,
або радієш як дитя.
Бездонні очі світ у них сховався,
у них як на долоні почуття
в них варто на хвилину зазирнути,
і вже впадаєш в забуття.
Небесний колір, блиск кристалів
любові спрага нелюдська,
злість, чи втома за всі дні робочі
не промовчать про все розкажуть очі...
