Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мазур Наталя: *#Бабуся - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У доньки карі очі - таткові.
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пане Олександре! Приємно, що читаєте...
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Лялю! Приємно, що завітали. Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ніночко! Дуже рада, що вам сподобалось! Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пані Люба! Так приємно!!!
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви дійсно так вважаєте? Як мені радісно це читати ... Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Галочко, сама шукаю. Хочу у них там "прописатися" Давай шукати разом! Хто перший знайде, той другого повідомить.
Galkka, 22.07.2011 - 20:33
так, я є ще на одному сайті. але там все лише російською мовою http://www.stihi.ru/avtor/dmutkyr
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А чому тебе на Львівському сайті немає?
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, подруго, що не забуваєш! Завжди рада тобі! Надійко, все буде добре! Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, сонце, за таке гарне побажання.
Galkka, 22.07.2011 - 11:22
Ох, рідні наші бабусі....дідусі..стареньки хати Я дедушке тоже посвятила стих..правда его тут нет,если можно. то с Вами поделюсь!!! Жизнь и смерть – две половинки, Что рядышком идут, Мы думаем – все вечное, Секунды же бегут. Есть рядом человечек, И пусть себе живет Когда-то точно знаю Меня судьба сведет. Мне позвонить не трудно, Но время вовсе нет. Вот завтра, послезавтра Зайду опять в обед. И время убегает, А я все не иду, И жизнь же протекает, Успею, не сбегу. Я трубку поднимаю, Вот точно позвоню, Нет только человека, От горя утону. И не найти уж рядом, Нельзя поговорить, Я столько так хотела, Но не успела жить. Цените человека, Время не жалеет. И глупый еще тот, Кто думает – успею! Я вспомню все, что можно И что уже было, Хочу переиграть все - Уже не суждено. И капают слезинки, Но горю не поможешь, Общаться лишь в молитве Теперь могу, как с Богом. Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хороший вірш, від душі написаний. В ньому вилито переживання, висновки, застереження автора. Галочка, а ти ще десь на поетичних сайтах друкуєшся? Яких?
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пане Михайле, за візит та коментар. Для кожного з нас спогад про бабусю приніс тепло в серце і трішки суму в душу.
Валентина Ланевич, 22.07.2011 - 07:25
Спогади виривають із пам’яті образи родогих нам людей, сповнюють душу і сумом, і теплом.
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Валю, саме так! Дякую за відвідини. Рада тобі. Олеся Василець, 21.07.2011 - 23:06
Як зворушливо! Я одразу уявила собі бабусю, її хатину та двір... Чудово написано, гарно підібрані слова, влучні рими, не збитий римтм. МОЛОДЕЦЬ!!!!!!
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Приємно, що вам сподобалось.
|
|
|