Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Терен: Набат серця - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тамара Шкіндер, 14.06.2011 - 09:13
Гарно! Але я - оптиміст. І себе, як представника українського народу, до збіговиська лакеїв не відношу. Напевно тріщки агресивне узагальнення.
Терен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пані Тома,я теж не відношу,тому і волаю:раптом менше стане тих,хто відносить.
Терен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Михайле,а хто я такий,щоб вказувати моєму народові.Сварюся і схиляю голову водночас. євген уткін, 11.06.2011 - 10:09
Ой Богдане, Богданочку!Якби була знала, У колисці б задушила, Під серцем приспала. Степи мої запродані Жидові, німоті сини мої на чужині, На чужій роботі. ( розрита могила) Т. Шевченко. Миоуло більше ста років, а здається , нічого не змінилось. Терен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Євгене,радий,що відгукнулися.Може і не така велика провина Богдана.Він же у1654р. почувався як загнаний звір,от і обрав "менше горе"православну Московію.Я оце думаю,що сказав би Богдан своєму народові,побачивши як ми знищуємо власну (даровану Богом)НЕЗАЛЕЖНІСТЬ?
SERA.fima, 10.06.2011 - 12:27
можливо це і жорстоко пролунає,але біль найчастіше приносить найкраще натхнення...
SERA.fima, 10.06.2011 - 11:49
Вісім рядків, проте дуже яскрава і повна думка. Мені дуже сподобалося.
|
|
|