Мовчання сиве - ніч міцна
Безкрила пусточінь.
А де ж зоря моя ясна?
Де неба синя синь?
Де слів несказаних життя,
Вогонь, щоб їх здобуть?
Де пам`яті тонке чуття
Історію забуть?
Ти не забудеш злету доль;
Народе, ти - не ти
Колись умів нести печаль
Німої самоти...
А листя падає з дерев,
Немов листи з небес.
Хтось вкрав їх зміст, чорнило стер
І сам безслідно щез.́́
