Ці смішненькі і дивні люди,
Ще смішніше в них слово «мрія»
Так клянуться, що не забудуть,
Навіть плакати декотрі вміють!
Та щоб завтра настало тільки,
І всміхнулись ще кращі очі,
То жевріє вже інша зірка,
Просто трохи на іншім боці.
І пішло все по тому ж кругу:
Обіцянки, надія, прощання…
Доки буде терпіти наругу
Над собою цей дар «кохання»?!
21.4.05. Партеніт
