Панчохи, фарби на холсти,
Ром, віски та сухі хлібці.
Сережки, перстні та хрести,
Пальто і сумка на стільці.
Та наче все схопила, дорогоцінне,
Як що забуду, то нехай.
Нікуди він це все не діне,
Головне, щоб серця не займав!
А як сум та жаль тебе зустрінуть,
Втекти від них ти все ж зумій.
І віра коли тебе покине,
Мене ти втратив, зрозумій!
Так пізно схопився, відпусти,
Не треба слів брехливи, досить!
І припини мене трясти,
Мене і так від огиди косить.