***
Ще стільки часу має пройти. Ще стільки пережити. І мені потрібно було 23 роки, для того,
щоб усвідомити це...а скільки потрібно часу, щоб жити з розумінням, що майбутнє ПОЛЮБОМУ є.
І от дивлячись в брудне вікно маршрутки своїми зелено червоними очиськами, я саме і творю це
майбутнє, як і будь якого іншого моменту. УСВІДОМЛЮЙ КОЖНУ СВОЮ ДІЮ І ДУМКУ казав мені кверт.
раз за разом...
Але ви все це і так знали...і приховували від мене...
Мені було цікаво, що буде якщо просто сісти і нічого не робити, бо коли я сижу в маршрутці і
нічого не роблю 5 хв стається таке.
***
не пам*ятаю що я думав до слів:
- То ти вже не зовсім людина
- як так?
- Реінкарнація
- Тобто я духовно загинув, і народився вже чимось іншим? Чимось чого я нечітко хотів. Але ці
реінкарнації були не до кінця свідомими і погано сформованими.я спробую знову.
***
Я ішов по вулиці з закритими очима і курив повітря носом, глибоко його вдихаючи і відчуваючи
весь його аромат.Божественно. Я бачу прекрасний сонячник який переливається рай ду го ю...
в мене стоїть...ось так пахне весна.
