В мені пливуть поранені човни,
пливуть за сонцем, проти течії.
В червоному від світла сні
зникають весла і з’являються над плесом.
Посріблений туман,
потріскані пейзажі літа,
затриманий у літерах нещадний вітер.
Так пливуть листи,
їх голуби приносять і кидають у воду.
Лист – у сон.
До каменів і квітів лист доходить
і допливає сонце до вікон.
Над ранок човен зупиняється,
стікає тиша із весла,
поранена вода тече й не озирається
і світло неба залишається в човнах…
