Не шукай біди в сніжинках, іди,
Вони розтануть.
Зірвані квіти всерівно колись
Зів’януть.
Твій слід на снігу легкою ходою,
Змиє водою,
Може колись, так може колись,
Буде з тобою.
Дивишся в небо, високо в небо,
Ніяк не пройде,
Думкою мовиш, поглядом зловиш,
Сонце зійде.
Твої сльози, не плач бо зима,
На вітрі застигнуть,
Але ти залишилась сама,
І вони згинуть.
Холод розкаже, так він розкаже,
Грізно і гірко,
І почуття він твої розваже,
Тремтячи дзвінко.