давно це не приходило і дивно
мабуть чекало слушний час, а може й ні
мені здалось що має бути смішно
та це чомусь не так, А зрозумів я в сні
та ні, усе тут справжнє навіть ти
стоїш ввікні з розпущеним волоссям
чому ж я не наважуюсь до тебе підійти
це все симптоми , знов мені здалося
і знову крики, біль, душевна гіркота
перша сльоза і присмак корвалолу
німий портрет німий присмак життя
німий і я що кличе допомогу
рвана подушка піря по кімнаті
листок паперу ручка що тече
промінчик світла і гілки пихаті
яких нестримно вітер у вікно все бє
серце не думає здаватись
біль не сельніший- ну давай , живи
чому мені так легко все стає зірватись
чому пишу я в нікуда листи
агов нарад -хто ще оцю дурню читає
іди вже краще , спатоньки пора
мені погано. і таке буває
закрию двері і візьму кота
він витре хвостиком екран
кохана чаю
який же ідіот подумай сам
давно ти догадавсь її немає