Підло, низько і негарно
поступив зі мною ти.
Думала, що ти - мій ангел,
та в душі твоїй чорти.
Зарядив свинцеву кулю
в пістолет зі зла й брехні,
а тоді, навівши дуло,
в серце вистрілив мені.
Честі, совісті, сумління
ти не маєш ні на грам.
Ти купив моє терпіння,
але душу не продам.
Хай стікає кров’ю рана,
хай залишиться рубець,
бо неправда і омана -
не початок, а кінець.
Буде лялькою твоєю
хай хто інший, а не я.
Нагодуй її брехнею,
трунку вип’є хай до дна...
Я ж на ці дитячі жарти
вже ніколи не куплюсь.
Посміявся з мене? Хватить.
А тепер хай я сміюсь.