Чи в осіннім я полоні,
Чи то геть така безпоміч,
Що і серце вмить холоне
Як зі мною ти не поруч,
Як у ці зелені очі
Неможливо зазирнути.
Хай роками я молодший,
Хай думки мої розкуті,
Але ж розум не підвладний
Навіть власним сподіванням.
І таке щось невідкладне
Спонукає на кохання.
Щось таке...незрозуміле...
Зачіпає моє серце...
Листя сипле пожовтіле,
А в душі барвінок в’ється.
19.10.08 Великотрав Валерій