зроби тихше баси і подумай про успіх
скільки невтомних ночей щось у Бога просив
домагався і не відчував утіх.
і чергового вечора запаливши камін
люлюку з першого найсвіжішого
відчуваєш як тане полин
десь під горлом... і морознішає
що з речей, які зігріті денним світлом?
і заздрощів "найкращих" звісно ж друзів
чи знає твоя краля, як ти жив в напрузі
чи в боротьбі самого себе з світом
зроби тихіше бас і взуй старі кросівки
пройдися темним містом навмання без страху
закинь подалі всі бомонди і тусівки
знайти себе нового у розкішнім краху...