Не цілуй мене, знаєш, не варто.
Я вже майже забула твій смак
Вчора снилось недобре, то знак.
Не цілуй мене, знаєш, не варто.
Знов на друзки стривожена карма,
Знову ночі лягають не в такт
В амулетах прихований страх
Зажурився. Рецепції драма.
Обійди мене, чуєш, навпомацки
Лиш на мить притулися плечима,
Ще не проклята, просто гонима.
Обійди, я благаю, навпомацки.
Дошкуляють безсмертністю спогади.
Підлий Кронос стинає покоси
На щоках переливами роси.
Хто рахує на фініші промахи?
Пригорни мене, хочеш, востаннє.
Перетнулись тонкі паралелі
Мертва тиша чатує мішені.
Пригорни ж мене, прошу, востаннє...
всегда если читаю женский стих - непременно тяну смысл на себя самого (уж присти ) и если бы мне такое прочла женщина-девушка - я бы поддался, чёрт возьми...Слаб,да?
little black відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
нууу..піддатися жінці - не найгірша слабкість...можливо навіть навпаки...у всьому є свої плюси і мінуси....головне не переплутати їх місцями!!!!