Сріблястий місяць в небі ясно світить,
У ньому відблиск суму і печаль,
Тепло кохання, дружби й почуттів всіх,
Що так давно не бачила земля...
Останній день - я знов тебе побачу,
Побачу відблиск щастя у твої очах,
Ігриві вогники, що ясно так палають,
І неосяжну золоту печаль...
Щось тихо й ніжно серце раптом стисне,
Зігріє його радості теплом.
Здається, ніби в світі ти єдиний
І музика, що ніби гра кругом...
Буває час, коли згадаєш мрії,
Коли дитинство знову приліта -
Моменти філософські ностальгії, -
Миттєво-безкінечний ренесанс...
О спектре почуттів! чому ти так скупишся?
Чому не можеш вирватись у світ?
Чому ти в глибині душі таїшся
У чащі окриленних почуттів...
(19.10.09)
