Вибач, кохана, влітку
Я цілувався з квіткою.
Схилявся над нею вранці,
Летів у шаленому танці,
Брав її личко біле,
Пестив її пелюсточки...
І на вустах застигла
Крапля роси цілющої.
Випий її, кохана,
І зрозуміло стане,
Чому я чекаю літа,
Чому я цілую квіти.