Не тулюся, псом не скулю, не плачу.
Закую міцніше горе в кандали.
Не согрішу - лиш німо в душі крячу,
Щоб роки - нікому біль не завдали.
Перетеру в пил усі сумні шляхи...
В ночі змерзну, сонцем осушу гріхи.
Знесу себе я на гірську вершину.
В небо, білокрилим орлом вознесусь
І журавлем до вирію полину,
Водотуманами на землю зрошусь...