Мені наснилась рідна моя хата,
Що зорить вікнами здивовано в світи.
Під вікнами-красуні-мальви й м'ята,
А між квіток...Матусенько, це ти?
Така щаслива, рідна, весела,
Усмішка тиха має на устах,
Блукає погляд між густого зела
І так мрійливо губиться в житах.
Сплітаєш в косу сонячне проміння,
Барвінком стелиш стежичку мені,
А я, маленька, боязко й несміло
Свій перший крок ступаю по землі.
Малому серденьку так трепетно у грудях-
Ось-ось на волю вимкне пташеням...
Матусеньідна, кохана, рідна, люба,
Ще мить! Єдину мить хоч зачекай!
Але зникає мить в глухій безодні,
Похована глибоко у землі.
Лиш гріє душу сон отой сьогодні,
Де мама усміхалася мені.