Засвічене вікно і кілограми
Прожитих снів, пошарпаних гардин
Лишає хтось на моїх нігтях шрами
Злизує фарбу з висохлих картин
І пише потім тихо на асфальті
Скрадливі фрази стоптаних чобіт
Друкує мої сльози десь на шпальті
Кусає за підбори весь мій світ.
А я милуюсь вичовганим страхом
Твоїм відлунням нинішнього дня
Занюхуюсь своїх амбіцій крахом
Не бачу очевидного кінця.
На підвіконні жити більш не змога
Чекати ритму серця уночі
Забути як всміхається дорога
Коли її не топчеш увісні.
Загашене вікно і міліметри
Майбутніх снів, некуплених гардин
Здеру із нігтів болю кілограми
Почищу рами у сумних картин.
