Тебе збудило сонячне проміння,
Коли поцілувало тобі очі.
І утекло від тебе сновидіння,
Втопаючи в ранковій позолоті.
Вікно відкине геть нічну вуаль,
І малюватиме мороз тобі малюнки.
Тебе світанок понесе удаль,
Вплітаючи в волосся сніжні візерунки.
Підніме в небо голубів твій сміх,
І від твого тепла розтане крига.
Твій ранок вже закутався у сніг,
Бо хоче теж, щоб ти його зігріла.
