Боже волію спинити цей плин
Часу, який так безжально руйнує
Мрії й надії, які я малюю,
Як поет без палітри, художник без рифми.
Наснаги не має, опустилися руки,
Думки злітають, як листя з дерев
Осені пізньої, туги вечірньої,
Миті, яку не повернеш назад.