Я на п'яльцях вишиваю
чорними нитками сум ,
Пальці стерлися голками через той,
сумний життєвий струм,
Полилися сльози від болю,
Серце моє в жалю.
Та я біль все життя терплю
І інших переконую,
Що все добре у нас з тобою...
Тільки Бога молю
За любов свою і твою,
Щоб не закінчувалася вона ніколи...
Я візьму краще червоні нитки
І вишию серце своє, без болю, але з любов'ю!
Нехай від цього стеруться пальці мої до крові
І залишаться на полотні краплі її.
А чорні мабуть, я зашию білими нитками,
Нехай чорно-білим, наше життя краще стане
Таким як і є воно насправді
У всіх на світі.
Та я не хочу такого життя для себе,
Я внесу туди золотавий, сонячний
І небесний, божествений,
Голки зламаю,
Пальці до м'яса , до кості стеру,
Життя стереотип зміню.
за щастя 
