Це було охайне створення,із усього живого й приємного,пофарбованого,просторого й вічно звучного матеріалу,туго натягнутого сузір'я, що приємно пахне деревом.Людина,що тримала цю річ просто була мазохістом,принаймні він сам так вважав,але коли в руках виднілося й звучало срібло звуків і тональність снів,то він перетворювався в казкового персонажа,що дозволяв собі йти з життя дорогих йому людей,але з'являвся в потрібні моменти.Ця людина ковтала й рвала погляди,він був блискавкою в сонячний день і яскравим,гарячим сонцем у дощовий.Ця людина страждала немов за увесь світ і міг протистояти,хоча сам цього не усвідомлював.Він брав у руки все й воно горіло від бажання стаючи його частиною.Ця людина не любила вродливості,він боровся за правду й чистоту,він був пронизаний сяйвом ніжності й турботи,він майстрував долю сам,він був не вибагливий,а просто ЛЮДИНА!Наче було створено два слова:МУЗИКА,ОСОБИСТІСТЬ.Ці два слова для нього!Музика для кожного значить своє,але вона нагадувала йому про НЕЇ,ким була ця ВОНА ніхто не знає,але вона означала для нього багато й вічно.Чуючи мрію в його руках розумієш і пронизуєшся тієї силою,яка зветься ЛЮБОВ,адже коли тонкі й чуйні пальці рушали струнами оригінального інструмента,то душу тремтіла й порожніла від злості……Прививалось щастя й покарання за солодкі хвилини розуміння його життя….Це злиття двох,воно обтяжує й спричиняє ,але гітара дає можливість дарувати щастя ЇЙ.Це те,що дійсно зв'язувало його все життя.Це дяка за все те,що дійсно існує.Ти заслужив совісті в добрі,шоколадного кохання і яскравих знімків твоєму не яскравому життю,борячись за музику,а отже і за НЕЇ!!!!!
