у п’яному дурмані дні і ночі
розпізнавати їх ти перестав давно
блакитний ніс, запухли зовсім очі
і тхнеш немов би їв якесь лайно
блукає погляд - ти забув реальність
і не цікавить вже тебе життя
турбує тільки випивки наявність,
хильнувши знов пірнаєш в забуття
чому ж на себе ти махнув рукою?
чому себе так легко загубив?
колись батьки пишалися тобою,
а ти на почуття ті наступив.