Він вже пішов - вона мовчала
і тихо крапала сльоза
А потім... потім закричала,
проклявши змовчані слова.
Він йшов назавжди - і ні слова
було не сказано услід.
А так хотілось у розмові
палити душ застиглий лід.
Не було зради і образи -
були несказані слова.
Давно заховані вже фрази
в самотні, горді ці серця.
Він вже пішов - вона мовчала
А так хотілося услід...
Сказати "ми уже почали,
а йти не вистачило сил"
Сказати - буде все спочатку
Давай боротись до кінця!...
Закрились двері - тільки згадка
світилась іскрою життя.
