Графіт-лінія на білому папері,
Малює дорогу шаленого життя,
Грає з нами в підступній манері,
Назад не має вороття.
Не можна стерти чорну смугу
Раз ми вже йдем на цім шляху.
Навпомацки крізь темінь й тугу
Іди вперед, не знаючи страху!!!
Сміливо йди крізь розчарування й втому
На свято життя,радісних тривог.
З гарячим серцем віддайся йому,
Вдихаючи гіркий, противний його смог.
Не бійсь, не захолонуть груди,не стихне серце,
Хоч важко з цим димом гнітучим іти,
Це як холодної води відерце
Зміцнить, загартує тебе від скорботи-журби.
Живи душею, та не плоттю!!!
На грані життя і смерті кожну мить
Смійся, радій життю
Воно ж буяє, воно ж не спить!!!
