Сонячний зайчик схотів наді мной посміятись
Розповісти, як всюди забули мене і не ждуть
Тільки я так давно розучився всьому дивуватись
Ти забув, що забитого на смерть уже не уб'ють.
Якщо ти хочеш хоч чимось мені нагадати
Б-же ж мій, які дивні поля і ліси навкруги...
Все одно неможливо пронести надію крізь грати
В той куток, де лишилось лахміття
Булої душі.
В здогадках знов як в житті я своїм загубився...
З миром йди, ти не зможеш зарадити в горі моїм
Зрозумій, що із світом усім я давно вже простився
І не хочу в гіркоті самоти я марити ним.
Воля розбилась об грати і вмерла повільно...
Що ж так змерз ти й тремтиш на холодній тюремній стіні
Зайчик сонячний, вірний покірливий і божевільний
Як до мене потрапити зміг на побачення ти?..
**************************************
Солнечный зайчик
Слова: Е. Амирамов
Музыка: Е. Амирамов
Исп.: Ефрем Амирамов
Солнечный зайчик решил надо мной посмеяться,
Рассказать, как повсюду забыли меня и не ждут,
Только я так давно разучился всему удивляться,
Ты забыл, что забитого насмерть уже не убьют.
Если ты хочешь хоть чем-то мне снова напомнить,
Боже ж мой, как повсюду поля и леса хороши...
Всё равно невозможно
надеждой и прошлым наполнить
уголок, где остались лохмотья от бывшей души.
Вновь я в догадках, как в жизни своей, потерялся...
Уходи, не мешай раствориться мне в горе моём,
Ты пойми, что уже я давно с миром всем попрощался,
Горько мне в одиночестве снова
друг вспомнить о нём.
Жаль, но свобода разбилась о прутья решётки...
Что же ты так замёрз и дрожишь на холодной стене,
Зайчик солнечный, рыжий, безумный,
свободный и кроткий
как попал в эту камеру ты на свиданье ко мне?..
Michael відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я хочу, щоб навіть давно знайомі вірші та пісні зазвучали ні, не краще, а, по можливості, рідніше, ближче, зрозуміліше не тільки нам, а й дітям, поетикою мови. Високопарно, однак , вибачайте.