Зі мною стаються такі речі:
Довершеність кави і його вершків
І вершки пишуть вранці вірші
І на поверхні кави малюють дощі
Ти дихаєш і мовчиш , але не мовчи
Зі мною стається скрізь молоко
Куди не прийду , воно ходить за мной
За моєю рукою за моєю бідою
Я шепочу молоку : Фіністе, не ходи за бідою
Але Фіністе спить … Дихає і мовчить
Не мовчи
Зі мною ще таке стається:
Що не скажу - нічого не збувається
Що не загадаю - все кудись дівається
Наче хтось приходить, як я лягаю скраю
Фіністе, тільки ти все знаєш…Дихаєш і мовчиш
Ясний Фіністе, шепочу на молоко
А воно сміється : Дівчино, ти не високо не глибоко
Так ходиш по землі говориш мовчиш
Дуєш на молоко - і дощі десь ідуть
І бурі стають…Я знаю , але дихаю та мовчу