*****
Доки точиться страшна
Та жорстока ця війна,
В грудях серденько стражда.
Миру вкрай воно жада.
Та його іще нема,
Бо війна, що, мов пітьма,
Вкрила край наш весь, трива
Й серденько лиш розрива,
Мов голоднії вовки
Здобич. Мужні ж парубки
Захищають рідний край,
Борються. Війні цій край
Не настав іще у нас,
Та настане. Й мирний час
Знов повернеться в наш край.
І радітиме украй
В грудях серденько моє
Так, як, друже мій, твоє,
Так, як кожного із нас.
І цей дивовижний час
Вже триватиме повік,
Бо війни не буде ввік.
Назавжди мине вона.
Мир, який, немов весна,
Прийде, вже не піде, ні.
Буде цілі ночі й дні,
Вік у нашому краю
Він так само, як в раю
Божім. Житимем в нім ми
Всі щасливими людьми.
Євген Ковальчук, 17. 03. 2023
