Невидимий жене небесне військо хмар,
Посічених, обдертих, скуйовджених примар!
Куди ваша дорога лягає з високости?
Чи снігом, чи дощем чекати вас у гості?
Волає вітер крижаний свою зухвалу пісню,
Пані зима вже допива келих вина торішній.
Не залякати весну вам ні вітром, ні снігами,
Із мечем проліска в руках змагатиметься з вами!
Гомін пташиний пролунає під небом й понад хмарами,
Не вбити миру і життя підступними ударами,
І крижана завіса хмар впаде і розіб'ється,
Під впливом світла і тепла водою розіллється
На урожай,
На добрий плід,
На смачну паску, пишний хліб,
На квіти у віночки,
На пісні по садочках.
