Ця квіточка*, немов душа
Така ж прозора і вразлива.
Вона розкритись поспіша,
Коли закохана й щаслива.
Над нею вітер шелестить,
І заколисує до ночі...
І ще нічого не болить,
Роса ранкова вмиє очі.
Проміння пестить пелюстки,
Метелик ніжно обіймає.
Безхмарне небо залюбки
Безмежну радість обіцяє.
У кожного буває мить,
Свята, немов перед причастям.
Коли нічого не болить,
І світ вимірюється щастям!
* Кришталева квітка - Дволистник Грея